Актуальные Новости

“Кінетичні санкції” України нівелювали доходи РФ від паливної кризи, – Власюк. [rbc.ua](https://rbc.ua)

Як атаки дронів вплинули на доходи Росії від нафти – і які нові заходи анонсують у Зеленського?

Удари українських безпілотників по Росії – “кінетичні санкції” – фактично нівелювали все те, що Росія могла б заробити завдяки паливній кризі через операцію США проти Ірану.

Про це сказав Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк на зустрічі з журналістами 10 квітня, повідомляє РБК-Україна.

Читайте також: Приморськ втратив майже половину нафтосховищ: Reuters показало наслідки атак на порти РФ

За словами Власюка, санкції проти російської нафти – це найбільша тема останніх тижнів. Удари Сил оборони України по російських нафтових потужностях – “кінетичні санкції” – дозволили буквально компенсувати все те, що могли б заробити росіяни за рахунок зростання цін і ослаблення санкцій.

“Тобто через кінетичні санкції ми зараз бачимо недоотримані 1,7 мільярда доларів – це те, що Росія не заробила через відсутність можливості технічно експортувати певну кількість нафти з двох балтійських портів і Новоросійська”, – пояснив Власюк.

Прибутки росіяни отримували лише за рахунок тієї нафти, яка вже була в морі. Завдяки ослабленню санкцій, вони змогли продати переважну її більшість Індії та заробити приблизно таку ж суму, яку втратили.

Таким чином, у лютому, який став для РФ рекордно низьким, Кремль заробив близько 9 млрд доларів на продажу нафти. Попередні оцінки за березень – від 12 до 14 мільярдів доларів. Для України це гірше, ніж показники лютого, але краще умовного жовтня 2025 року, коли РФ заробляла 15-17 млрд доларів на місяць.

“Тому в цілому вдається стримувати нафтово-газові доходи РФ. Вони за три місяці перевищили річний план дефіциту бюджету, прекрасна новина, і всі інші структурні зміни, які відбулися, або кризи, або проблеми, які сталися в російській економіці, нікуди не поділися”, – запевнив Власюк.

Не рятівний круг

При цьому стратегічно заробітки на паливній кризі росіян не врятують. Хоча це дає їм можливість заробити додаткові гроші, які зможуть відправити на фінансування військових витрат. Однак з точки зору структурних проблем економіки для них все погано.

“Сподіваємося, що Ормузський протоку таки розблокують, вплив санкцій повернеться до того стану, яким воно було за підсумками лютого місяця”, – додав Власюк.

При цьому ніякого впливу на нафтовий ринок від ослаблення санкцій проти РФ немає. Це було очікувано. Оскільки російський експорт навіть у найкращі часи – це “орієнтовно 6% глобальної нафти по морю”.

“Через Ормуз проходить 30%. І це неможливо було, щоб ці 6% максимум, суттєво вирішили проблему в відсутності 30%”, – резюмував Власюк.

Щодо дій США – він зазначив, що досі незрозуміло, чому американці прийняли рішення про ослаблення санкцій. Україна сподівається, що з розблокуванням протоки санкції проти російської нафти не тільки повернуться, але й посиляться.

“Теневий флот” – наступна мішень?

Завдяки ударам по російським нафтекспортним портам 3 і 4 квітня туди взагалі не заходили танкери. Зараз порти потроху відновлюються – наприклад, в Приморську завантажують в середньому два танкери на день. Україна скоро коригуватиме цей момент.

Водночас у порту Усть-Луги з 1 квітня нічого не відбувається. Тобто цей порт виведений з ладу, він фактично дисфункціональний.

“Тобто все, до чого ми будемо дотягуватися в РФ, все це виявляється в зоні ризику. Так само я б сказав, що в зоні ризику можуть бути танкери теневого флоту. Я б не виключав цього”, – заінтригував Власюк.

Удари по російській нафті

Відзначимо, українські атаки на російську нафтову промисловість досягли таких масштабів, що навіть західні партнери зверталися до України з проханням припинити удари по російським нафтотерміналам. Однак Київ продовжує діяти в власних національних інтересах.

Серія ударів по нафтотерміналам РФ на Балтиці вже завдала Кремлю збитків майже на мільярд доларів тільки через втрачені експортні доходи, а самі балтійські порти не здатні повноцінно приймати нафту і навантажувати її на танкери.

Кілька великих російських НПЗ взагалі зупинили роботу через атаки дронів, серед них 5 квітня зупинив роботу “Нижегороднефтехоргсинтез” – четвертий за величиною нафтопереробний завод у Росії.

Також російський нафтотермінал “Шесхарис” у Новоросійську припинив роботу на невизначений термін після ударів України. Ще вночі 5 квітня дрони атакували Новоросійськ – тоді в мережі з’явилися відео з пожежею на “Шесхарисі” і повідомлення про вибухи.

rbc.ua