Пояснюємо, хто і скільки буде платити
Верховна Рада підтримала проект закону №15110 про продовження дії військового збору на 3 роки після завершення війни. Свої голоси за основу і в цілому віддали 257 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Читайте також: Кредити в обмін на податки: чому Україна ризикує програмою і грошима МВФ
Згідно з прийнятим документом, в Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди будуть направлятися кошти від військового збору.
Цей проект закону є одним з ключових вимог МВФ (так званим “маяком”). Його прийняття було необхідною умовою для того, щоб Україна могла і надалі отримувати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду.
В пояснювальній записці до проекту №15110 прямо зазначається, що військовий збір не скасують одразу після війни. Його залишать ще на три роки, щоб держава мала гроші не тільки на армію, але й на післявоєнне відновлення та відновлення зруйнованої інфраструктури.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, який представляв законопроект у Раді, через 3 роки після завершення війни зміни дозволять залучити до державного бюджету України понад 140 млрд гривень.
Якими будуть ставки збору протягом цих трьох років:
- Звичайні громадяни (фізособи): будуть платити 5% від доходу.
- ФОПи 1, 2 та 4 груп: будуть платити фіксовану суму – 10% від мінімальної зарплати на місяць (в 2026 році це близько 865 грн).
- ФОПи і компанії на 3 групі: будуть платити 1% від свого доходу.
Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував народним депутатам підтримати документ одразу в цілому.
Перед цим прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела зустріч з головами парламентських комітетів. Вона повідомила, що Рада розгляне ряд законопроектів, необхідних для виконання вимог одразу двох програм: кредитної від МВФ та європейської Ukraine Facility.
Раніше президент Володимир Зеленський зазначив, що для отримання фінансової підтримки парламент має прийняти в цілому десять критично важливих законів.
За оцінками аналітиків, без підтримки МВФ, яка безпосередньо залежить від прийняття цих податкових ініціатив, коштів у бюджеті вистачить лише до травня. При оптимістичному сценарії – якщо нардепи почнуть голосувати за закони за програмою Ukraine Facility – фінансування вдасться розтягнути до середини літа.
Податкові зміни в Україні в рамках співпраці з МВФ
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд схвалив для України нову програму розширеного фінансування (EFF) обсягом 8,1 млрд доларів, розраховану на 2026-2029 роки.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко назвала її “якірною” для всієї міжнародної фінансової підтримки країни. Програма передбачає реалізацію структурних реформ, необхідних для післявоєнного відновлення та просування євроінтеграції.
Технічні параметри 48-місячної програми Україна і МВФ погодили за підсумками переговорів у листопаді. Вона включає 16 структурних орієнтирів для уряду та парламенту, а також чотири попередні умови (prior actions), без виконання яких запуск був би неможливим.
Після останніх переговорів ці умови скасували, однак передбачені ними заходи залишилися ключовими маяками програми.
У грудні 2025 року Мінфін виніс на обговорення законопроект про обов’язкову сплату ПДВ для фізичних осіб-підприємців з річним доходом понад 1 млн грн, який зазнав критики з боку бізнесу та економістів.
Уряду не вдалося вчасно виконати ключові структурні маяки, заплановані на перший квартал 2026 року в рамках нової програми від МВФ. Головною причиною стало те, що народні депутати відмовилися підтримати відповідні рішення під час голосування.
Кабмін почав шукати компроміс, зокрема розглядав підвищення порогу до 4 млн грн. Водночас уряду довелося готувати новий великий податковий законопроект після того, як попередній парламент не підтримав: замість одного документа вирішили розробити три окремих, зокрема №15110, тоді як законопроект про ПДВ для ФОПів поки не планують вносити в Раду.
Читайте також: Податки і тарифи підуть вгору: деталі угоди з МВФ і як це вплине на українців
Source: rbc.ua +rel=”nofollow”
