Великі звірі та птахи покинули зону бойових дій через небезпеку
Через повномасштабну війну в Україні частина тварин і птахів покинули зону бойових дій. На лінії зіткнення виживають переважно гризуни та дрібні види, які здатні ховатися під землею.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проектів “Рідкі види” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ігор Дикий.
Читайте також: Не бояться людей: чому в українських містах все частіше з’являються лисиці
Головне:
- На лінії фронту виживають лише дрібні тварини (гризуни, лисиці), які можуть ховатися в норах.
- Великі звірі та птахи (орли, лелеки, кабани) покинули зону бойових дій.
- Підрив Каховської ГЕС призвів до ймовірного повного знищення унікальних видів.
- Як можна отримати репарації від РФ за екоцид Україні?
Хто зміг адаптуватися до обстрілів?
За словами експерта, на лінії фронту діє те ж правило, що й для військових: виживає той, хто краще закопується. Все, що залишається на поверхні, уражається уламками та вогнем.
“Всі великі тварини звідти давно вже пішли. А ті, які не встигли, просто загинули. Виживають дрібні тварини – ті, які можуть сховатися під землю в нору. Це переважно гризуни, максимум ще лисиці”, – зазначає зоолог.
Водночас вовки, косулі, кабани та лосі втікають від небезпеки. Ті одиничні особини, які залишаються, часто отримують важкі контузії. Зоолог згадує випадок, коли косулі паслися посеред поля під час бою, не реагуючи на вибухи через втрату слуху.
Серед птахів на “нулі” залишилися лише дрібні горобині. Великі види – орли, лелеки та журавлі – покинули небезпечні території через велику площу ураження та природну полохливість.
Трагедія після підриву Каховської ГЕС
Окремою катастрофою для екології став підрив росіянами Каховської гідроелектростанції. Вода фактично знищила унікальні види, які проживали лише на цих територіях.
Втрати тваринного світу через затоплення:
- 100% популяції двох ендемічних видів мурах (тапінома Кінбурнська та ліометопум європейський) вважаються знищеними;
- 70% популяції кандибки пустельної загинуло через затоплення нір;
- суттєво постраждав пісочний сліпець.
На деокуповані території тварини намагаються повертатися, однак там їх чекає нова загроза – нерозірвані боєприпаси, міни та розтяжки.
Репарації за екоцид: чи є шанси?
Ігор Дикий зазначає, що Україна може отримати від РФ репарації за шкоду навколишньому середовищу, однак для цього потрібна сильна доказова база.
“Будь-які репарації – це судове звернення. Треба підтвердити, що в заповідних зонах працювали вчені, були унікальні рідкі види, а зараз це знищено. Має бути відповідна наукова публікація”, – пояснює він.
Експерт додав, що тільки після виникнення питання про відшкодування держава звернула увагу на важливість професій біолога та зоолога, які роками недофінансувалися.
Раніше РБК-Україна писало про загрозу для екосистем Карпат через масштабну забудову, розвиток курортів, вітрових електростанцій та неконтрольованого джипінгу. Експерти попереджають, що це руйнує ліси, порушує міграцію та розмноження тварин і може призвести до скорочення популяцій рідкісних видів.
Також ми розповідали, як війна вплинула на популяцію тварин в Україні і чому стало більше хижаків.
