У 2026 році очікують спад оборонних витрат громад. Чим це викликано?
У 2025 році українські громади суттєво збільшили витрати на підтримку Сил оборони, незважаючи на законодавчі обмеження та вилучення військового НДФЛ. Однак прогнози на 2026 рік вказують на можливе скорочення фінансування за ключовими напрямками.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на результати дослідження Центру розвитку інновацій (ЦРІ), який другий рік поспіль аналізує витрати органів місцевого самоврядування на безпеку.
Читайте також: В Україні закінчуються гроші на оборону: Bloomberg назвав критичний термін
Головне:
- Рекордні закупівлі: У 2025 році 223 громади направили 6,8 млрд грн на дрони, РЕБ та авто – це більше 10% їх бюджетів.
- Трійка лідерів: Найбільші обсяги допомоги за програмами ТрО зафіксовані в Хмельницькій, Вінницькій та Харківській областях.
- Безпека цивільних: Харківська область стала лідером за витратами на укриття, виділивши понад 2,1 млрд грн за період 2024-2026 років.
- Тривожний прогноз: У 2026 році очікується спад оборонних витрат громад (до 3,9 млрд грн) через бюджетні обмеження та вилучення НДФЛ.
- Законодавчий тупик: Розширення прав громад на пряму допомогу армії блокується через неподписаний закон №9559-д.
Дрони, РЕБ та авто: куди йдуть гроші громад
Найбільшою статтею витрат громад у минулому році стали закупівлі техніки для фронту.
На придбання БПЛА, квадрокоптерів, FPV-дронів, засобів РЕБ та автотранспорту 223 громади направили 6,8 млрд грн. Це становить трохи більше 10% від їх загальних бюджетів.
Географія підтримки
За Програмою сприяння територіальній обороні лідерами за обсягом виділених коштів стали громади в таких областях:
- Хмельницька;
- Вінницька;
- Харківська;
- Луганська;
- Чернівецька.
Окрім прямої допомоги армії, дослідження охопило витрати на облаштування укриттів, відновлення зруйнованих об’єктів, допомогу ВПЛ та субвенції в державний і обласний бюджети.
Зокрема, у 2025 році громади повернули в держбюджет у вигляді субвенцій на потреби військових частин 3,2 млрд грн.
Обсяг витрат по областях (інфографіка ЦРІ)
Бюджетна дилема: між Києвом і фронтом
Незважаючи на бажання допомагати армії, місцеві влади обмежені нормами Бюджетного кодексу. Кожен витрат має відповідати чітким повноваженням, а частина прямих закупівель для ЗСУ може трактуватися як порушення.
Голова правління ОО “Ліга Інтернів”, ветеран Микола Мельник називає ситуацію парадоксальною.
“Держава розраховує, що громади підставлять плече і візьмуть на себе частину витрат на ЗСУ, а місцеві влади одночасно дивляться на Київ, нагадуючи, що оборона – це прерогатива центру. На жаль, досі є слабке розуміння: якщо Сили оборони не зможуть нас захищати, то місцеві бюджети вже нікому не знадобляться”, – говорить Мельник.
На місцях пріоритетність допомоги пояснюють виживанням регіонів. Зокрема, начальник Дніпропетровської ОГА Олександр Ганжа зазначив, що у 2026 році область і громади регіону планують направити на підтримку захисників не менше 2 млрд грн.
Безпека цивільних: лідери по облаштуванню укриттів
Окремим блоком дослідження стали витрати на цивільну захист. Аналітик ЦРІ Олеся Малявина зазначає, що за період 2024-2026 років беззаперечним лідером за витратами на укриття є Харківська область – 25 опитаних громад виділили на ці цілі понад 2,1 млрд грн.
Суми також лідирують за показниками витрат на ліквідацію наслідків збройної агресії, що зумовлено постійними обстрілами прикордоння.
На що витрачали громади (інфографіка ЦРІ)
Прогноз на 2026 рік: цифри йдуть на спад
Незважаючи на зріст частки оборонних витрат у 2025 році (з 8% до 10,2%), плани на поточний 2026 рік виглядають більш стриманими:
- Витрати за Програмою сприяння ТрО можуть скоротитися до 3,9 млрд грн.
- Субвенції державі – до 1,2 млрд грн.
- Облаштування укриттів – до 1,0 млрд грн.
Однією з причин невизначеності є відсутність підпису Президента під законопроектом №9559-д, який має розширити повноваження громад у сфері підтримки оборони.
Партнери ЦРІ за ініціативою “Голка” вже звернулися з запитом про причини затримки підписання документа, але відповіді поки не отримали.
Нові моделі: залучення благодійних фондів
Для підвищення ефективності закупівель експерти пропонують змінити підхід до операційної діяльності. Керівник мілітарного напрямку Фонду Сергія Притули Богдан Данилов вважає, що військові частини повинні мати можливість працювати з благодійними фондами як з закупівельними операторами.
“Зараз є ситуації, коли підрозділ має ресурс, але не може використовувати його максимально ефективно. В той же час фонди мають більше гнучкості – особливо в закупівлях за кордоном”, – зазначає він.
Директор з ІТ та аналітики ЦРІ Михайло Лейченко підсумовує, що місцеве самоврядування повинно мати автономію в розпорядженні коштами.
“Йдеться про право громад самостійно визначати фінансові пріоритети. В той же час така свобода передбачає і повну відповідальність за рішення”, – говорить Лейченко.
Раніше ми писали про те, що за даними Державної казначейської служби, витрати загального фонду держбюджету на безпеку та оборону за січень – листопад 2025 року склали 2,22 трлн гривень. Це становить 62,9% від усіх витрат загального фонду. Зокрема, у листопаді було витрачено 221,7 млрд гривень.
Читайте також про те, що з початком війни в Ірані інтерес до української зброї різко зріс, насамперед серед Близького Сходу. Причому йдеться не лише про антидронні системи.
